| Меню сайта |  |
| |
 | |
| Статистика | |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 | |
| |
| Форма входа | |
|
| |
| |
| Календарь | |
| |
| |
| Архив записей | |
| |
| |
|
Среда, 23.05.2012, 22:56
|
| Наступивший на ногу |
Приветствую Вас Гость |
|
|
 |
|
 |
|
Главная » 2011 » Январь » 27 » ))))) нравится мне это "отдал России лучшие корабли ЧФ" )))) можно подумать те корабли Украине принадлежали )))
00:09 ))))) нравится мне это "отдал России лучшие корабли ЧФ" )))) можно подумать те корабли Украине принадлежали ))) |
| ))))) нравится мне это "отдал России лучшие корабли ЧФ" )))) можно подумать те корабли Украине принадлежали )))
15. Правдивий галичанин має чарівну звичку носити з собою дві пачки цигарок: ліпших - для себе, а гірших - для всіх решти. Економлячи на власних сірниках, він припалює цигарку від вогню на плиті, через що брови та чуб у нього частенько обпалені. Якщо ж поряд немає газової плити, галичанин напрошується на чужі запальнички і сірники. Цигарку галичанин викурює доти, поки не почне шкварчати фільтр і жар не обпікатиме пальці. У хаті кожного галичанина-курця є заповітна скринька, в якій на чорний день зберігаються "цюки" (недопалки тобто). У лиху годину власник цього скарбу обклеює їх папером із патріотичного видання - і хатою лине важкий сморід горілого паперу та чути хрипкий, але втішений кашель галичанина. Справжнім національним спортом наших земляків стало стріляння цигарок у близьких і далеких індивідуумів із оточення. Власні цигарки галичанин курить тільки вдома та наодинці. 16. Автохтонний мешканець Галичини у 45 - 50 років вільно орієнтується у зовнішній політиці будь-якої держави світу і міг би служити радником при будь-якому уряді. Особливо це помітно під час уродин, храмових празників, релігійних свят, коли за столом збирається вся родина і після третьої чарки хтось обов'язково скаже: "А чули-сьте, що востатнє москалі зробили?.." Питання всіх часів і всіх галицьких поколінь - чому американці не хочуть на Росію ракети нуклеарні пустити - так збуджує галицькі уми на забавах, що вони часом перебирають міру алкоголю і розв'язують світові проблеми навкулачки, прозиваючи неприсгойними словами супротивників, з якими щойно пили і браталися. 17. Якби хтось додумався вислати галичанина в космос, то дешевше вийшло б: нашому космонавтові, крім вишитої сорочки, у відкритому космосі нічого не треба. Навіть скафандра. Корабель наш земляк обов'язково замаїв би вишитими рушниками і портретами Кобзаря, Каменяра та Лесі Українки. І лиш у клозеті на цвяшку висіла б газета "Правда". 18. Тварин галичанин любить доволі своєрідно; власних плекає старанніше, ніж дітей (особливо поросят чи телят), а чужих нещадно винищує. 19. Галичанин, якщо він не пацієнт з Кульпаркова, вважає себе людиною культурною і освіченою, хоча за душею може мати лише чотири класи початкової школи. Через це він наділений певним месіанським обов'язком повчати кожного зустрічного, який йому видається некультурним. Колупаючись пальцем у носі, галичанин поважно розповідатиме нещасному, що "плюти на вулиці - то гріх, і мама його зле вчила, раз він таке робить, а в родині, певно, були москалі, бо наші люди від самого народження знають, що таке культура і чим культурна людина ся різнить від дикуса і нелюда". Потому галичанин гордо висякається на бруківку, притискаючи носа пальцем, і відійде з почуттям виконаного обов'язку та глибокого вдоволення акцією. Це при умові, що перехожий не дасть йому за критику по писку або нижче.
Таку котлєту раз ми дали, Што бибы пысок обметали; Сесе парує президенту, Айбо ніяк – міні, клиєнту! Уд них узяв бы й просту жвачку И вто, бізуно, мав бы срачку, И пуйдеш, взявши їх орішкы, Туда, де й царь ходив бы пішкы. Та годно быти, и в морожено Кладут не вто, што бы положено – Хоть файно пахне, чути носом, Пак тыждинь мучишся з поносом. А в колачах їх што за крем? Не мав-им з газами проблем, Дись при біді културно пукну – Ниє ні запаху, ні звуку; В тоту ж ниділю силно пучило, Як заварных взяв пару штук, На службі в церкви різко скрючило. Мерзкий бов запах, дикий звук. Хоть прочитав-им “Отченаш”,Чорти в кышках играли марш; Молився-м присвятуй Марії, – Спаси уд їх кулінарії! А пак тікав-им у аптеку, Бо заглушив бы й дискотеку. В салат поклали майонез, Богдай бы ун навхтема щез –В уборні-м думав, што здурію, Бо вже-м дустав дизентерію. Уд їхніх страв пече изжога, Пряма у болницю дорога. Робота сього персонала Сказила гет аналіз кала, А над аналізом сечі Три дні сміялися врачі. Закусиш пиво їхнім чіпсом – Килюх заліпит так, ги гіпсом, Што пак розріже тяжко, з матом. Його патологоанатом. Колись я думав, што-м щасливчик, Аж доки їх не упив “Живчик” – Облізла на зубах емаль, Йой, як тоту емаль ми жаль! На каждум зубі зараз каріес; Спаси мене, пречиста Маріє! Самі ж жуют по два-три часыСалаты, крумплі и ковбасы; Бізуно, не принесли з дому! Но не заділят нич нікому. Коли ж їм звонят на мобілку, Просіт хоть пиво, хоть горілку, Хоть “Кока-колу”, а хоть квас, Они пувчас не чуют вас. Уд скарідных спиртных напитку На сваду тягне и на битку; Так в Раді чинит коаліція, Но їх то не бере міліція! Я раз узяв горілку з перцем, Из нив собі знівечив серце-м: Не чмелит нич, хоть упий літер, Лиш задарь гроші-м вер на вітер. Казали ми знавці-експерты, Што много п'ют, не мож їх сперти: Туй виду палинкы лиш два – Є дорога тай дешева, И то – малі вже діти знают – 3 єдної бочкы наливают! Ой, доведут нас продавачкы Усіх до білої горячкы! Кидь правду в очи говорити, Налают, годні ще й побити! На йсе в них швабра и мітла – Клієнта гнати з-за стола, Завто смітя кругом вже зранку, Што заганьбило бы й циганку! А погары масні, немыті Польочут в свинському корыті. На склови слідно персты, губы. А на подекотрых щи й зубы! Дись рідко, видко, лиш уд скукы, И рянду возьмут в білі рукы. Та раз ся займут падиментом, Пуднімут ногы всім клиєнтам; Зобравши порох, леп, намул, Тов ряндов утирают стул. Дівкы! Лишітся, бог из вами, Там люде утрут рукавами. Нечесний в них наряд робочий – Клиєнту дуже крутят очи: Штанці надінут у обтяжку, Клиенту дыхати пак тяжко, А щи до пупця декольте; Но, вы, дівчата, даєте! Якась нагнеся в сарафані, То люде й без стакана п'яні.Не вірю я, што вчила мати Такі штанішкы надівати, Отиць не вчив тото надіти, Што пак клиент забуде й діти, Жону любиму, рідну тьощу... И я кидь мало ся нагощу, Из ними легко впав бы в гріх,Мене так зводят, як и всіх. Но з тым не бов бы я веселый, Бо пудціпив бы сальмонелы. Я так на них ся упуляю, Што и про здачу забываю;
Так что же это за преступление, Ростислав?
Поэтому нежелание колчаковского правительства признать за украинцами Дальнего Востока право на самоопределение, постоянные экспроприации для белой гвардии среди селян продовольствия и мобилизация в колчаковскую армию мужского населения настроили население Зеленого Клина враждебно к белогвардейцам, поставив их тем самым в один ряд с антиколчаковским движением в Сибири и с забайкальскими казаками. Последние во главе со своим атаманом Семеновым также стремились создать отдельное казачье государство в Забайкалье. В результате в июне 1919 г. Юрий Мова и члены Краевого секретариата Зеленого Клина пришли к выводу, что раз русские власти не позволяют легально создать украинскую армию для защиты мирного населения от всеобщей анархии и когда селяне сами берутся за оружие, необходимо приступить к организации Украинской армии на местах в селах. На тайном совещании была объявлена война омскому правительству Колчака, было решено провести соответствующую агитацию среди населения и солдат. Это дало важный толчок к формированию партизанских повстанческих отрядов в Зеленом Клине, фактически ограничивших территорию подвластную русским властям городами и железной дорогой. Когда это стало известно русской контрразведке, по приказу генерала Розанова, губернатора Приморья, часть украинских лидеров была арестована, а Юрий Мова-Глушко был приговорен к смертной казни, замененной затем тюремным заключением.В значительной степени на аресты политических противников колчаковского режима повлияла и попытка дальневосточных эсеровских организаций, в которых было немало украинцев, вместе с генералом чешских легионеров Гайдой поднять антиколчаковское восстание во второй половине 1919 г. Они ставили задачу захвата власти на всем Дальнем Востоке, арест видных деятелей колчаковского режима (Розанова, атаманов Семенова и Калмыкова и других) и затем создание демократического государства на Дальнем Востоке. Деятельность эсеров получала полную поддержку и среди союзников, в частности у американцев. Однако о восстании контрразведке стало известно еще в начале его подготовки и большинство офицеров, связанных с Гайдой, были арестованы. Лишь последнему и его близким соратникам удалось уехать в Европу. Поэтому напуганные белогвардейцы постарались обезопасить себя от подобных неожиданностей.Лишь после свержения власти генерала Розанова во Владивостоке 31 января 1920 г. арестованные вновь обрели свободу.
Да откуда ж мы сейчас это можем знать и утверждать - существовало или нет? Всё это столь древние времена, что события те покрыты смутною пеленою загадочности и противоречивости...
Ладно, пишов я пить, гулять, плясать, спевать в бандеровскую Крыйивку:)) |
|
Просмотров: 96 |
Добавил: shigora
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
|
 |
|
|
