| Меню сайта |  |
| |
 | |
| Статистика | |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 | |
| |
| Форма входа | |
|
| |
| |
| Календарь | |
| |
| |
| Архив записей | |
| |
| |
|
Понедельник, 21.05.2012, 01:19
|
| Наступивший на ногу |
Приветствую Вас Гость |
|
|
 |
|
 |
|
Главная » 2011 » Январь » 27 » Была бы классика жанра : Сонька-атаманша из фильма "Бумбараш" . И пристрелили бы, как собаку.
00:22 Была бы классика жанра : Сонька-атаманша из фильма "Бумбараш" . И пристрелили бы, как собаку. |
| Была бы классика жанра : Сонька-атаманша из фильма "Бумбараш" . И пристрелили бы, как собаку.
О роли переводчиков в российско-украинских отношениях XVII–XVIII веков - http://blacklack.livejournal.com/195105.html ... О якобы едином русском народе - http://blacklack.livejournal.com/87871.html
Ну по украински селах традиционно ходили бандуристы и пели о казацкиих подвигах. Украинские селяни асоциировали себя больше с качачеством чем с рускими балалаечниками. Да и если не было совсем никакой разницы между народами почему сами росияне начали называть нас *хохлами*, *малоросами*, а не просто рускими крестьянами?
Как в России нашли оригинал Конституции Пилипа Орлика В документе сказано, что украинский род берет свое начало с древних времен – с хазар... В Украине должна быть вера православная Константинопольского подчинения, а не Московского...http://www.unian.net/rus/news/news-412687.html
Отто, языковой вопрос во многом надуман, языковой вопрос разделяет изначально и любое его решение конфликтно. Этим же законопроектом мы возвращены мыленно к той точке с которой и начался раздел. Если мы этот закон не профукаем и боле того - осознаем то это равносильно вторму шансу.Только боюсь большинство не в состоянии оценить законопроект, а он ведь затрагивает фундаментальные вещи, на которых и держится вся структура современной мифологии
Коли б хтось хотів назвати польку суб'єктивною, то фантазія українки є в найвищий мірі предметною і поетичною. Обидві відтворюють швидко, але коли перша концентрує всі предмети, образи, що западають їй в душу, як у фокусі лінзи, то друга відбиває їх подібно до гарного дзеркала - чисто і чітко. Полька веде розмову, як у французькому салоні, українка розповідає з природною правдивістю якогось Тургенєва, якогось Гоголя. Полька іскриться душею, вона як вістря, кожний вислів - якийсь каламбур, кожний рух - якась епіграма, її дух - це рапіра. Блискучі випади, тонкий розум, витончений такт, люб'язна розпущеність при повному володінні собою роблять цю жінку настільки ж чарівною, настільки й небезпечною. Полька грає свою роль в житті так, як вона собі її створює, українка - як вона вміє поводитися з іншими, вона практичний домашній філософ. Вона має багато ідей. Якщо полька має талант виставляти свою персону у вигідному світлі, панувати над ситуацією, є винахідливою у здійсненні своїх намірів, то українка вміє розуміти чуже, вона є спостережливою, має знання людської натури, вона не може бути перевершеною у проникливості, у глузді та вирозумінні. Так як вона наскрізь бачить чуже горе, так заглиблюється у власну натуру, і за знанням людей йде знання самої себе. А то гірке і сумне пізнавання. Багаті на таланти полька та українка у Галичині беруть активну участь у громадському житті, вони є просто надокучливими дилетантками, вони мають вплив, якого заслужили, бо мають дар його здійснювати - мають добру освіту. Поряд з рідною мовою вони, звичайно, говорять дуже добре по-французьки, по-німецьки, а в новіших часах, нерідко й по-англійськи. вони читають Вольтера й Віктора Гюго, Шекспіра і Маколі в оригіналі, вони захоплюються своїми Міцкевичем і Лелевелем, Квіткою і Шевченком, але не заглиблюються в літературу. Їхнє виховання - вже інше, вони вчаться одночасно і читати, і їздити. Сувора школа матері, салону, верхової їзди, запальний народний танець дають їм одночасно і грацію і енергію. Вони можуть загнати лисицю і виконати якусь з сонат Бетховена. Вони розсилають гостроти з такою ж смертоносною впевненістю, як і кулі з пістоля. Звичайно, відіграють вони свою роль і в літературі. Жодна з обидвох націй не має письменниці з генієм якоїсь Жорж Занд, але вони можуть їх сподіватися, бо їхні жінки поряд з талантом виявляють відчуття природи, ті людські почуття, ту творчу наївність, яка на Заході вже втрачена. Впадає в очі, як тут жінки зберігають хист, зокрема, до літературних творів. Музичний талант слов'ян - національна риса характеру - найбільше виявляється в українки. Її чудові, часто глибоко меланхолійні, дико веселі народні пісні значно перевершують польські. У рідких випадках обидві є придатливі для сцени. Малоросійський театр стоїть ще дуже на низькому рівні, щоб його можна було порівнювати із західноєвропейським, але польська драма - високого рівня, і польська вистава на свіжому повітрі, душа якої - полька, є рівновартісною французькій. У житті своєї країни, свого народу галицькі жінки беруть активну і палку участь. Патріотизм українки не піднявся до якихось блискучих чинів, але під час більше, ніж 300-літніх страждань під пануванням Речі Посполитої, - з непохитним терпінням, з непорушною любов'ю до своєї національності, у спротиві до польських домагань він зберігся в подиву гідний спосіб. Через пісню і слово вона влила в душу босоногого хлопчини ненависть та завзятість, на Поділлі, на Україні та в Галичині вона врятувала русинську національність. Супроти неї полька є аристократкою. Вона має щось від суверена. У українки, на противагу, ідеї свободи та рівності знаходяться в крові. Вона є демократкою, а в релігійних справах має нахил до сумнівів.
Это было бы вже вирменофобсьтво.:)Мне кажется, русофобство некоторых украинцев (в первую очередь тех, кто у власти) направлено на самих себя, свою родную русскую историю, русскую культуру, и русский язык. Ну, то есть на своих украинских сограждан, кои поки ще держатся за эти вещи, не хотят расставаться и забывать свою русскость, менять своих русских предков на "легенды и мифы", сочиняемые на коленке последователями пана Грушевськаго.п.с. А кто знает, когда издадут уже 100-томное собрание сочинений величашего галицко-русского писателя Ивана Франко?О_о А то встречаю то тут, то там цитаты из 50-титомного собрания, а у нас ведь в России его не продают (мож только где-то с рук. Ну и на ОЗоне разок видел).«Если произведения литератур европейских нам нравились, затрагивали наш эстетический вкус и нашу фантазию, то произведения русских мучили нас, затрагивали нашу совесть, будили в нас человека, будили любовь к бедным и униженным»«Мы все русофилы, слышите, повторяю еще раз, мы все русофилы. Мы любим великорусский народ и желаем ему всяческого добра, любим и учим его язык. И читаем на нем нового, наверное, не меньше, а может, больше, чем на своем...» «Ни один умный человек, у которого есть хоть капля политического здравого смысла, и тем более М.Драгоманов, не мог даже в самой буйной фантазии рисовать себе возможность "отделить и отгородить украинскую землю от России". Кто хоть немного знает этнографические границы между украинским и великорусским, и другими смежными с ними народами, тот может только удивиться наивности публициста, который такую фантазию выдает за постулат умного политика.»И вот где, скажите мне, шановне панство, я могу это прочитать, кроме как в инете?О_о...Интересно, в книгарне "Е" собрание сочинений его продаёцца?О_о |
|
Просмотров: 66 |
Добавил: shigora
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |
|
 |
|
|
